UNICEF przygotował wskazówki dla rodziców i opiekunów, jak rozmawiać z dziećmi w czasie niepewności i stresu związanego np. z wojną. Tekst jest dostępny także w ukraińskiej wersji językowej (tekst na końcu).
1. Dowiedz się, jak dziecko widzi, to co się dzieje i jak reaguje na sytuację
Zadawaj dziecku pytania otwarte i dowiedz się, co już wie. Wyjaśnij mu, że może z Tobą rozmawiać, kiedy tylko chce. Wspólne rysowanie, opowiadanie historii i inne czynności, które razem będziecie wykonywać mogą pomóc w rozpoczęciu rozmowy.
2. Bądź otwarty i rozmawiaj z dzieckiem używają słów, które rozumie
Przedstaw dziecku własną wizję sytuacji, starając się być przy tym emocjonalnie powściągliwym. Jeśli nie potrafisz odpowiedzieć na pytania swojego dziecka, nie próbuj na siłę szukać wytłumaczenia. To normalne, że nie znamy odpowiedzi na wszystkie pytania. Postaraj się zrozumieć, że dziecko pyta o te kwestie, które są dla niego ważne. Pokieruj rozmowę w oparciu o sygnały wysyłane przez dziecko.
3. Mów o emocjach
Jeśli Twoje dziecko martwi się lub jest złe z powodu tego, co dzieje się wokół niego, słowa „nie martw się” lub „nie powinieneś się denerwować” nie uspokoją go. Powiedz: „Widzę, że się martwisz o sytuację w kraju, ja też się martwię”. Dasz w ten sposób dziecku do zrozumienia, że nie jest samo ze swoimi odczuciami. Udzielając wsparcia nie składaj obietnic, których dotrzymanie nie zależy od Ciebie: „wszystko będzie dobrze”, „nic się nie stanie”. Powiedz: „cokolwiek się stanie, najważniejsze, że mamy siebie”. Jeśli dzieci chcą się bawić się lub rysować „wojnę” – nie zabraniaj im. To mechanizm, który pomaga im radzić sobie ze swoimi emocjami.
4. Podziel się planem awaryjnym z dzieckiem
Posiadanie planu działania na wypadek pogorszenia się sytuacji w kraju pozwala złagodzić odczuwany niepokój. W tym celu osoby dorosłe – opiekunowie dzieci – powinni przygotować prosty plan na wypadek sytuacji awaryjnych. Powiedz o nim dziecku. Wskaż miejsce, gdzie możecie się spotkać, jeśli telefon komórkowy przestałby działać; ustalcie, z kim dziecko powinno się skontaktować, aby otrzymać pomoc w sytuacji utraty kontaktu z Tobą (np. w zatłoczonym miejscu), a także jakie rzeczy należy przygotować do zabrania na wypadek ewakuacji itp.
5. Zaangażuj swoje dziecko w pozytywne działania
W czasach niepewności dziecko szczególnie potrzebuje kontaktu emocjonalnego z bliskimi osobami. Możesz go zapewnić wspólnie czytając, bawiąc się, podejmując aktywność fizyczną. Takie zajęcia pozwalają dziecku czuć się bezpiecznie i zacieśniać więzy z ważnymi dla niego członkami rodziny. Ponadto przestrzegaj codziennej rutyny i planuj z dzieckiem wasze działania na kolejny dzień, najlepiej jeszcze przed położeniem się spać.
6. Dbaj o siebie
Lepiej pomożesz swojemu dziecku, dbając o siebie. Dziecko widzi, jak reagujesz na wiadomości i Cię naśladuje. Dlatego ważne jest, aby pokazać dziecku, że jesteś spokojny. Jeśli odczuwasz niepokój lub zdenerwowanie, poświęć czas dla siebie, porozmawiaj o tym, co cię martwi z innymi członkami rodziny, przyjaciółmi i zaufanymi osobami.
7. Ostrożnie zakończ rozmowę
Ważne jest, aby dziecko wiedziało, że w trudnej sytuacji nie zostanie samo. Kończąc rozmowę o ważnych sprawach, oceń poziom lęku dziecka: obserwuj jego mowę ciała, oceń, czy mówi normalnym tonem głosu i obserwuj, jak oddycha. Przypomnij dziecku, że Ci na nim zależy, wysłuchaj go i zapewnij, że może w każdej chwili porozmawiać z Tobą na dowolne tematy.
Українська
Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу? Поради для батьків
1. Дізнайтеся, як дитина бачить події та як реагує на них
Ставте дитині відкриті запитання та дізнайтеся, що саме дитина вже знає. Дайте зрозуміти, що дитина може поговорити з вами тоді, коли захоче. Допомогти почати розмову можуть малювання, ваші розповіді й інші види спільної діяльності.
2. Будьте відкриті і говоріть з дитиною зрозумілими для неї словами
Діліться власним баченням ситуації, при цьому намагайтеся бути емоційно стриманими. Якщо ви не можете відповісти на запитання дитини, не намагайтеся вигадати правильну відповідь. Не знати відповіді на всі запитання – нормально. Спробуйте зрозуміти, чому дитина запитує про це, що саме для неї важливо, та з огляду на це побудуйте розмову.
3. Говоріть про емоції
Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість через те, що відбувається навколо, слова «не переживай» чи «тобі не варто злитись» не заспокоять дитину. Скажіть: «Я бачу, що ти переживаєш через те, які обставини склались у країні, я теж хвилююсь». Дитина буде розуміти, що вона не залишилась один на один зі своїми переживаннями. У якості підтримки не варто давати обіцянок, які не залежать від вас: «все буде добре», «нічого не станеться», натомість скажіть: «що би не сталось, головне – ми одне в одного є». Якщо діти грають чи малюють «війну» – не забороняйте їм. Саме так вони допомагають собі впоратися зі своїми емоціями.
4. Поділіться з дитиною планом на випадок надзвичайних подій
Допомагає стишити хвилювання наявність плану дій у разі погіршення ситуації у країні. Спочатку план маєте скласти ви, дорослі, нехай він буде максимально простим та зрозумілим. Розкажіть про нього дитині. Обговоріть, де ви можете зустрітися, якщо не працюватиме мобільний зв’язок; до кого з дорослих можна звертатися за допомогою, якщо дитина опинилася у людному місці без вас; які речі краще взяти з собою, а які необхідно буде залишити у разі евакуації тощо.
5. Залучайте дитину до позитивної діяльності
У часи невизначеності дитина особливо потребує емоційного контакту із значимими дорослими. Це може бути читання разом, гра або фізична активність. Така діяльність допомагає дитині залишатися емоційно пов’язаною з людьми, які є важливими для неї. Окрім того, дотримуйтеся регулярних процедур і розкладу життя родини, наскільки це можливо, особливо перед сном.
6. Дбайте про себе
Ви краще допоможете дитині, якщо піклуватиметеся про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини та копіює вас. Тому для дитини важливо розуміти, що ви зберігаєте спокій. Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе, поспілкуйтеся про те, що вас непокоїть, з іншими членами родини, з вашими друзями та людьми у вашому оточенні, яким ви довіряєте.
7. Обережно закінчуйте розмови
Дитині важливо знати, що вона не залишиться на самоті. Коли ви завершуєте розмову про важливі речі, оцініть рівень тривожності дитини: спостерігайте за мовою тіла, оцінюйте, чи використовує вона звичайний тон голосу, і дивіться, як вона дихає. Нагадайте дитині, що ви піклуєтеся про неї, слухаєте її і що вона може у будь-який час поговорити з вами на будь-які теми, які її хвилюють.
